Posts

Showing posts with the label життя

Шкільний сніданок

Image
Остання канапка цього навчального року. Якось так вийшло, що ми вже закінчили свій навчальний процес, точніше мій Сашко. У школі ЗНО - двері учням зачинені. А на свято останнього дзвінка п'ятикласники також не потрапляють: на лінійці святкують лише випускники. Тож, Бамбалейло!! В школу я готую переважно або канапку з шинкою, сиром та листям салату або даю солодку булочку і фрукти. І звісно гарячий чай.

День народження джинсів

Image
Вчора, до речі, була ще одна цікава дата: день народження джинсів. Історія джинсового одягу налічує більше 200 років. Не одне покоління виросло в цих практичних штанях. Перші запатентовані джинси були випущені в Америці людиною на ім'я Леві Страусс в 1850 році і продані за ціною 1 долар 46 центів за пару. Це були міцні штани з парусини, зі швами, посиленими подвійний рядком, з безліччю кишень. Штани користувалися популярністю у каліфорнійських золотошукачів. Перша промислова  партія розійшлася миттєво. І через деякий час Страусс організував в Сан-Франциско фірму «Levi Strauss & Co» з пошиття робочого одягу. 20 травня 1873 року фірма «Levi Strauss & Co» отримала ліцензію на одноосібне право виробництва штанів із заклепками на кишенях. Ось ця дата і вважається офіційним днем ​​народження джинсів. До речі, джинси з блискавкою на ширіньці з'явилися в 1926 році. І лише у 1981 році «Levi's» вперше випустив джинси для жінок. Отак то.  :)

На закупи

Image
Щовесни даю собі обіцянку міняти маршрут "дім-супермаркет" на "дім-ринок". Бо отак бува ходиш-ходиш між тими банками в магазині і ніщо тебе вже не приваблює. А  на ринку  свіжа зелень, овочі та фрукти просто просяться до сумки. При чому завжди наберу аж зайвого, бо не можу відмовити ні отому соковитому шпінату, ні спокусливому букетику редиски, ні хрумкій капустині. Для чогось ще узяла румбамбар. Чому "для чогось"? Бо ніколи в житті не варила компоту з нього, а тим паче щось пекла. Мені просто подобаєтьмся вимовляти це слово. :) Але тепер просто мушу готувати. Зараз, коли ми перейшли на екологічні паперові пакети , розпаковувати пакунки стало ще приємніше. Папір так спокусливо шарудить, а кіт думає, що то я принесла  їй  їжу і нявчить на всю хату :) Може перцю їй дати? :) *** Фото мої Пакети саше від виробника.

У стилі ретро

Image
Цими днями Львів святкує своє 763-річчя і задає урочистостям стиль ретро. Чомусь я вже пізно подумала про те, що варто було б піти на конкурс ретро-костюмів, може якийсь би там марципан і виграла. Щоправда погода не дуже сприяє променаду в такому вигляді і те боа страшенно мастить шию в чорний кольор, а в остальном, прєкрасная маркіза... :)

Роман із книгою

Image
Сиділа я якось і думку собі гадала: "Що я найбільше люблю в цьому житті?" Крім, себе, звичайно, і моєї сім'ї, і попоїсти ... ))) І так воно виходить, що з найбільшим благоговінням я завжди відносилася до книги. Змалечку любила бібліотеку: піти і заритися в тих книжках, гортати сторіночки, передивлятися шрифти, вичитувати якісь цікавиночки.

Генетична спадковість

Image
Коли в родині хтось завзято вишиває, будьте певні, якщо добре пошукати, то така пристрасть неодмінно виявиться ще в когось. Декілька років тому мій тато несподівано для усіх проявив бажання попрацювати голкою. Замовив мені основу для вишивки бісером, голку, нитки і бісер, звісно. Тато у нас такий, що якщо береться за діло, то так, капітально, тому і розмір картини зразу узяв чималенький 50х70см, а бісеру вийшло з півколограма. Вдома сам змайстрував п'яльця, натягнув полотно і робота закипіла. При чому працює він чітко згідно встановленого плану: стільки-то рядочків щодня. І такими неспішними темпами на сьогоднішній день в нас налічується вже понад десяток татових вишитих картин. Я часом навіть заздрю йому, коли бачу з яким натхненням він вишиває. А цього літа у Скадовську Об'єднання народних майстрів Скадовщини випустило каталог, на сторінки якого потрапив і мій тато. Це так приємно!, - скажу я вам. Я так тішуся за нього, ніби сама в каталозі зайняла 5 сторінок :) ...

Дотик до серця

Image
Ще одна сукня, яку я демонструвала у квітневому номері "Української вишивки". Святкова, вишукана, така, яку просто хочеться мати у своїй шафі. Шифонові рукави надають легкості виробу. Вишивка на даній сукні - машинна, та її запросто можна вишити і вручну, використовуючи накладну тканину для вишивки. Що й казати, бути моделлю приємно, але не так вже і легко. Це одні з тих небагатьох світлин, де я не посміхаюся. Та результатом я задоволена. У журналі ми запропонували схему вишивки. А от про манжет забули. Отакої!!! Дівчата, прошу вибачення і виправляюся тут. Умовні позначення як у журналі "Українська вишивка" №26(4), тому і ключ там же. Вдалого вишиття і гарного вам настрою! ***** Вишивка Ольги Гуцал Фотограф Інна Голодняк Модель Наталя Скрипниченко

Причепурилася

Image
Ой, давно мені кортіло вам показати останню фотосесію, але не сміла до виходу журналу. Нарешті піднімаю завісу  і ось вона я - в новенькій сукні від Ольги Гуцал! По чорній тканині яскравим узором розкинулися квіти. Це не відверті бутони і не розсип квіткових пелюсток, і навіть не красномовні букети. Це - флористичні мотиви, таємничі і привабливі, немов тіні казкового саду опівночі, коли всі відтінки зникають і всім залишається лише здогадуватися про сутність того, що знаходиться там там, за цими розлогими гілками.  Олічка, надзвичайна робота! І вишукано і стримано - все так, як я люблю!  Фотограф Інна Голодняк.

Загадати бажання

Image
Час рікою пливе... Іноді здається, що ця ріка аж занадто швидка. :) У лютому  минуло два роки як я працюю над журналом "Українська вишивка". Згадалося мені як я робила перший номер. Хвилювалася страшенно. Все гадала, які рубрики створити, як їх назвати. Ретельно відбирала вироби та схеми. Хотілося, щоб кожна читачка, кожна вишивальниця, досвідчена і новачок, знайшла щось для себе. Ми зробили вже двадцять шість номерів, а те хвилювання мене не покидає і до сьогоднішнього дня.   Лише завдяки вам, мої дорогі майстрині, та вашим листам я впевнено рухаюся далі й готова створювати для вас ще більше цікавих сюжетів. Ось такий приємний сюрприз мені зробила Ірина Бердаль-Шевчик минулого року на річницю журналу. Не знаю яким чином, але вона відзнімкувала усіх майстринь "Української вишивки" з примірником у руках.  Було несподівано і дуууууже приємно. Дякую, Іринко. Цього року я також не залишилася без подаруночку. Художниця Руслана Кушнірук намалювала мене ...

Вишивані гривні

Image
Як вам така ідея створити гроші для вишивальниць?? Тут би наша фантазія розгулялася на рахунок декорування. Ось таку гривню, точніше цілих 5 гривень мені спрезентували у суботу. Несподівано приємно, несподівано оригінально!! Браво нашому Національному банку, який створив таку красу. І Браво тій людині, яка віднайшла таку монетку для мене. А ось так виглядає зворотня сторона копійочки. "Українська вишиванка" - прямо як для мене.

З новим роком!

Image
Бажаю вам зустріти Новий рік із світлими думками та добрими намірами! Нехай це веселе свято принесе вам щастя, здоров’я, родинне тепло та щирих друзів. Успіхів у всіх ваших починаннях, е нергії для плідної праці  та звершення усього задуманого. Щасливого Нового року!

З Днем незалежності!

Image
А кому раптом треба - ось схема:

Перше причастя

Image
Для багатьох батьків перше причастя їхніх дітей подія радісна та хвилююча. Дітки старанно вивчають катехизм, готуються до першої сповіді, причастя... Учора я мала чудову можливість побувати на такій урочистій церемонії. У багатьох церквах зараз з'явилася традиція однаково одягати дітей, які одночасно приходять до першого причастя. Це нововведення має вагому перевагу - однакове вбрання стирає різницю матеріального стану дітей з різних сімей. Одяг беруть напрокат за пару днів до причастя і після церемонії повертають. Ну подивіться, хіба не гарні наші дітки?   Церква виявилася напрочуд гарною. Неймовірні враження справляють фрески, багате оздоблення, ну і, звісно, вишивка. Вишиті ікони, хоругви, фелони, рушники на іконах - усе  це притягувало мій погляд. Що приємно вразило, так це те, що все оздоблення витримане в одному стилі та кольоровій гаммі. Навіть численні букети квітів і ті перегукувалися з вишивкою. Миру і спокою вам!

Борщівські сорочки

Image
У п'ятницю 10 травня у мене була чудова нагода побувати у Тернополі на фестивалі "Цвіт вишиванки". Цей захід відбувається вже вшосте, хоча, чесно кажучи, масштабами цьогорічний фестиваль не вразив. Та все ж таки не можу сказати, що поїхала  дарма. На фестивалі я познайомилася з колекціонером борщівських сорочок Вірою Матковською. Відкрита і легка в спілкуванні, вона любязно запропонувала нам з Русланою приміряти сорочки з її колекції.  Що й казати, не скористатися нагодою зробити декілька знімків у стародавніх сорочках зміг би лише дурень. Тож, ми скоренько окинули оком що нам найбільше довподоби і гайда позувати. Та найбільшим враженням стало придбання декількох книг по борщівським сорочкам. Перша з них - альбом "Борщівські сорочки з колекції Віри Матковської". Ця книга не нова, тому, думаю, ви з нею вже знайомі. 200 сторінок яскравих дивовижних старовинних сорочок. А от наступна книга - справжня знахідка! Написана вона викладачами кафедри ...

Цитата дня