З хлібом та сіллю

Скільки рушників було на вашому весіллі? Моє, на превеликий сором, обійшлося двома. Перший рушник дружби стелили нам під ноги у церкві, а другим батьки зустрічали з короваєм.
Страшно сказати, в давнину молода власноруч готувала до сорока весільних рушників. Усе це складала у велику скриню і чекала свого щасливого дня. Якщо ж рушники не були готові, то дату весілля старанно прораховували, аби встигнути усе вишити. Уявляєте, якби ця традиція збереглася й дотепер? З сучасними поглядами на життя й з інколи сумнівним бажання побратися, кількість весіль скоротилася би в n-ну кількість разів.

Вибираючи весільний рушник хочеться зупинити свій вибір на яскравому, квітковому орнаменті. Рушник з таким візерунком стане запорукою не лише гучного незабутнього весілля, а й радісного, квітучого життя.

В наш час кількість рушників на весіллях є значно меншою. Три-п'ять рушників гарантує вам абсолютне нормальне весілля в українських традиціях. А так як кольорова гама зовсім не обмежується двома звичними в українській вишивці кольорами, вишивати ці рушники, як на мене, стало набагато цікавіше. Подивіться хоча б на цей рушник. Вишивала його львівська майстриня Ольга Возниця. Цей рушник на мою думку ідеально підходить під коровай, яким батьки зустрічали молодих після церемонії шлюбу. Веселе забарвлення створює чудовий настрій уже під час вишивання, а це практично є головною умовою вишивання як цього так і усій решта рушників. Пам'ятаєте? Лише з добрими та світлими думками...

* * * * * 
Вишивка Ольга Возниця
Фото Ірина Бердаль-Шевчик
Текст Наталя Скрипниченко

Comments

  1. Бабушка мне вышила мне 2 рушныка с красивым богатым рисунком, в ЗАГСе один под ноги постелили, а один таки остался "невостребованым".

    ReplyDelete
    Replies
    1. Инна, жаль это слышать. Я думаю, это зависит еще и от тамады. Наш, хоть и был "продвинутым", но все же традиционные моменты включил в сценарий.

      Delete
    2. у нас тогда еще не было тамады, просто была ведущая-певица у музыкантов, и было очень мало всяких свадебных ритуалов, а из народных "встаты на рушник, и родители встречали дома с хлебом- с солью, но у них был рушнык с напечатам принтом (почему-то тогда он был в моде), это все что касалось использования рушныков на свадьбе (типа посаженые родители перевязывались большими махровыми полотенцами, а старостов у нас не было, а венчались мы гораздо позже и так сказать буднично (рушныки дал батюка в церкви.

      Delete
  2. гарна традиція, надіюсь збережеться. Правда рушники вишивати-таки треба велике терпіння)

    ReplyDelete
  3. В своей жизни вышивала один рушник и тот не себе. Стыдно было на свадьбе пользоваться тем рушником с напечатанныи рисунком и не долго он просуществовал( интересно, а если у кого то 2 свадьбы было, то что снова 40 штук вышивать надо было?

    ReplyDelete
    Replies
    1. Раньше в основном женились раз на всю жизнь. Вряд ли кому-то хотелось снова столько нашивать! :))

      Delete
  4. какой узор красивый!!!
    у меня не было рушника,потому что и свадьбы не было как таковой)
    а жаль.красивая традиция

    ReplyDelete
    Replies
    1. Это точно, красивая. Надеюсь, хоть детям своим навышиваем рушныков. Правда они еще маленькие. Это я о детях.

      Delete
    2. О! Якщо на весілля потрібно 40 рушників, то, мабуть, вже треба починати діточкам вишивати.

      Delete
  5. В мене більше десятка було: на іконах 2, під ноги 1, руков'язник 1, для хресних 4, на коровай 2, ще - для рідного дядька нарченого... всіх і не пригадаю :-) Правда, мені допомагала вишивати бабуся, але ніколи не забуду, як за тиждень до весілля вишила рушник для дядька нареченого (мала необережність пообіцяти :-)))))

    ReplyDelete
  6. Мені такий яскравий рушник навіть більше подобається, ніж традиційний двокольоровий!

    ReplyDelete
  7. Рушник неймовірний) Чи можна десь знайти схемку ? я пропустила цей випуск(

    ReplyDelete
    Replies
    1. Це рушник зі спецвипуску 2. Можна замовити в приват y-natali@mail.ru

      Delete

Post a Comment

Цитата дня