23/07/2013

З хлібом та сіллю

Скільки рушників було на вашому весіллі? Моє, на превеликий сором, обійшлося двома. Перший рушник дружби стелили нам під ноги у церкві, а другим батьки зустрічали з короваєм.
Страшно сказати, в давнину молода власноруч готувала до сорока весільних рушників. Усе це складала у велику скриню і чекала свого щасливого дня. Якщо ж рушники не були готові, то дату весілля старанно прораховували, аби встигнути усе вишити. Уявляєте, якби ця традиція збереглася й дотепер? З сучасними поглядами на життя й з інколи сумнівним бажання побратися, кількість весіль скоротилася би в n-ну кількість разів.

Вибираючи весільний рушник хочеться зупинити свій вибір на яскравому, квітковому орнаменті. Рушник з таким візерунком стане запорукою не лише гучного незабутнього весілля, а й радісного, квітучого життя.

В наш час кількість рушників на весіллях є значно меншою. Три-п'ять рушників гарантує вам абсолютне нормальне весілля в українських традиціях. А так як кольорова гама зовсім не обмежується двома звичними в українській вишивці кольорами, вишивати ці рушники, як на мене, стало набагато цікавіше. Подивіться хоча б на цей рушник. Вишивала його львівська майстриня Ольга Возниця. Цей рушник на мою думку ідеально підходить під коровай, яким батьки зустрічали молодих після церемонії шлюбу. Веселе забарвлення створює чудовий настрій уже під час вишивання, а це практично є головною умовою вишивання як цього так і усій решта рушників. Пам'ятаєте? Лише з добрими та світлими думками...
Більше можна прочитати у спецвипуску журналу "Українська вишивка" №2.