Обережно, бісер!


Цей пост зрів у мені давно, та постійно відволікаючись тими чи іншими справами, я забувала його опублікувати. Хочу поговорити з вами про бісер, бісерні вишиванки та картини. Зараз просто якась бісерна революція відбувається. Бісер там, бісер тут, ніби і вишивки ніякої вже нема.

Мене взагалі дивує те, з яким азартом вишивальниці скуповують заготовки для вишивки бісером. Ну, знаєте, ті що надруковані, куди вколоти і куди вчепити бісеринку. Зайдеш у рукодільний магазин, а там як завжди черга у відділенні бісеру. Перша половина порпається у каталогах заготовок, друга - довго і нудно підбирає бісер, втомлюючи своїми сумнівами ту бідолашну дівчину, яка цілий день стоїть за прилавком і вислуховує то одні, то інші захцянки. Добре, коли продавець з досвідом попадається і бере ініціативу у свої руки. Хвилька, і вже підібрала усі кольори, навіть не даючи оговтатися примхливій дамі від того розмаїття яскравих бісеринок.

Не те, щоб я категорично була проти такого мистецтва. Зовсім ні. Інколи мені навіть дуже подобаються вироби повністю зашиті бісером. Я схиляю голову перед Анною Марчук у її прекрасній бісерній вишиванці, Олею Гринчишин (це лише ті, про кого я писала у своєму блозі). Не смію сперечатися, що дійсно є цікаві бісерні дизайни. Навіть мій тато, і той останнім часом захопився вишивкою картин бісером.

Та, на превеликий жаль, є і такі роботи, що просто викликають подив, куди дивилася майстриня, коли купляла ту чи іншу заготовку, і де був консультант, яка нарадила накупити стільки блискучого бісеру для одного виробу. Зайдіть в соцмережі, в однокласники чи в контакт. Прямо торгівельна мережа якась. Виробники наштампували тих заготовок під вишиванки і зваблюють народ яскравими візерунками. А хтось думав про те, з чого та заготовка, і скільки часу ви зможете проходити у такій синтетичній вишиванці, до того ж ще важучій, бо на ній майже кілограм бісеру?

Може я не права. Переконайте мене, будь-ласка. Бо я чомусь зневірилася у красі бісеру.

Comments

  1. А я не люблю бисерные картины, вышила пару маленьких анютиних глазок и поняла что не мое, вот от бисерной сорочки не отказалась бы :) (я помню какие они были красивые еще с советских времен когда гости на свадьбу из закарпатья приехали в вышитых бисером сорочках, это было тк красиво), удивляет одно, моя подруга которая вообше ни когда не занималсь рукоделием сидит и вышивает бисером, моя сестра которая иногда повязывает сидит и вышивает бисером. Что это? Дань моде?

    ReplyDelete
    Replies
    1. Инна, я тоже знаю людей, которых никогда прежде не привлекало рукоделие, а вот в вышивке бисером они нашлли себя. Видимо, каждому свое.

      Delete
  2. Недвно была в багетке и видела иконы вышитые нитками в голубо-желтых тонах (это была пара, наверное венчальная),я не могла глаза отвести от этой красоты, гораздо краше чем бисером

    ReplyDelete
  3. От останній абзац - це практично мої слова. Так мені подобаються, але не багато бісерних сорочок, але ж як їх носити? Особливо, якщо її натягнуть на дитину))))
    Тому я таки надаю перевагу вишитих сорочок нитками)))

    ReplyDelete
    Replies
    1. Катя, дійсно, на дитині такі вишиванки виглядають як кольчуги. Занадто важко!!

      Delete
  4. А вот ты права,реально сейчас все вышивают бисером, картинки, иконы...И в местном магазине, продавец без чувства цвета, по интуиции подбирает бисер каких-то жутких оттенков!И причем вышивают такие картины те, кто абсолютно далек от рукоделия, может правда мода?!
    А меня лично бисер раздражает в работе, столько сил уходит на него и по времени мне дольше, чем нитками! Хотя да, бывают красивые вышитые бисером работы, но они встречаеются редко.

    ReplyDelete
  5. Про одежду сказать ничего не могу возможно вы и правы) но картины мне нравятся бисером, только ручки не доходят и иконы прекрасны в этой технике , а аксессуары как сумочки например-просто прелесть!

    ReplyDelete
  6. нет, зневірюватися совершенно не собираюсь, одна из моих подруг еще задолго до этой всеобъемлющей бисерной моды вышивала прекрасные бисерные работы
    но лично для себя решила, что бисер - не ко мне, люблю крестики, красивые, толстенькие, мононить меня раздражает и результат не настолько хорош, чтобы смиряться с затраченными усилиями
    а вот что действительно раздражает, так это то, с каким остервенением многие рукодельницы расхваливают всякую фигню, где три бисеринки пришиты на авторскую канву, при этом достаточно косо, предлагая себя похвалить и рассказать им, какие они молодцы
    ну и "Новая Слобода" с их кото-иконами не просто раздражает, а просто вызывает недоумение, скорее)))

    ReplyDelete
  7. Имея свой магазин с своем городе, могу сказать, что вышивка бисером сейчас на ровне с вышивкой ниток, раньше я и не думала что столько людей вышивают бисером. Некоторые действительно хотят чтоб на картине был сплошная работа блестящим бисером, как могу уговариваю так не делать, но некоторые непреклонны. Еще многое зависит от мастерства, вроде бы одинаковые работы, но бисер разный, аккуратность, и все работы небо и земля. Мой муж увлекся и буквально сегодня закончил не большую работу, но он вышивал на канве, брал не сложную схему для крестика, бисер выбирали вместе. Оформим и я у себя покажу что получилось.

    ReplyDelete
  8. Повністю підтримую! Іноді дивишся на готові вироби і дивуєшся: нащо було витрачати стільки часу і грошей, коли результат, м"яко кажучи, далекий від ідеалу. Ту ж сорочку можна чудово вишити на натуральному полотні, користуючись різноманітними схемами.

    ReplyDelete
  9. Наталя, у своєму пості ти написала все те, про що я думаю останні 1-2 роки. Однозначно: це данина моді, "вишивають всі, тому і я буду вишивати". Звичайно, прирівнювати всіх під одну планку не можна. Хтось вишиває будь-як, а хтось професійно і зі смаком. Але ця манія охопила всіх: від старого до малого. Через нескінченні черги, в яких стоять і жінки з бабусями, і чоловіки з дідусями, щоб придбати бісер для дружин, я перестала ходити в "Мережку". Та зауважила, що останнім часом цих черг уже нема, напевно, все населення Львова і області вже понакупляло собі бісеру і заготовок і нарешті сидять дома та вишивають. Мене щодень питають: "Чи ти вишиваєш бісером?", - і коли я відповідаю, що ні, то дивляться великими широко розплющеними очама, не розуміючи чому. Як це я не вишиваю бісером, якщо ними вишивають ВСІ? Та тому що я не така, як всі))) І кожен раз я пояснюю, що не розумію, як такі сорочки можна носити-прати-прасувати??? І як можна вишивати, не проявляючи ні краплини фантазії??? Тобі намалювали, тобі дали бісер, а ти тільки його пришиваєш. Цим я ніяким чином не хочу нікого образити, але моя така думка.

    ReplyDelete
  10. Мені подобається як блищить бісер, тому коли-небудь я обов"язково вишию 2-3 картини з ним (думаю що буде змішана техніка, з вишивкою хрестиком). Також подобаються бісерні іграшки на ялинку. Ікони подобаються, та я до них не доросла. Оце і все. Майбутні наполеонівські плани мої заходять далеко у вишивку нитками, хоча я поки що і топчусь лише на "хрестику". Не бачу себе в бісері, тим паче без муліне.
    Коли надута від гордості жінка приносить у крамничку оформляти полотно із вже нанесеним на фабриці малюнком і трохи десь вишите бісером, і замовляє для нього дороге оформлення, то виникає думка що їй простіше було купити готову намальовану картину, але вона хоче похизуватися тим що вишила сотню бісеринок, бо вся картина відразу приверне увагу, а те що там трохи вишито - то можна на те тикнути пальцем і сказати таку новину, щоб напроситися на компліменти її майстерності :) Я трохи перебільшую звичайно, та таке враження складається. Одяг розшитий кілограмами бісеру теж не розумію - просто не уявляю як можна його довго носити, бо ж важко :) Та ще й треба розмістити той бісер з розумом, бо вишитий перед перетягуватиме на себе невишиту спинку. Купа нюансів.
    Але маю один гарний випадок - моя знайома вирішила вишивати, і почала на свій смак - з часткової вишивки бісером на полотні з нанесеним малюнком, а вже наступні її роботи були вишиті нитками повністю. Маю надію що я до того причетна бо частенько їй показувала що я вишиваю на даний момент. Треба лишень умовити спробувати, бо такі люди дійсно думають що вишивати хрестиком з нуля, по схемі - це страшне як складно :)
    Ірина, Харків.

    ReplyDelete
  11. А я, наприклад, вишила одну картину бісером, троянди. І НЕ по набитому малюнку. Взагаллі не подобаються подібні картини. Там творчості нема, чи що... Ну в чому інтерес, в чому цікавість? Навпаки ж, купуєш набір, наприклад, робиш собі невеличку розмітку, потім починаєщ хрестики вищитувати.... А якщо малюнок вже є, то в чому той смисл? Хоча, можливо, комусь так легше... Так ось. Вишила картину, мені здалось тоді, що з нитками покінчено, бо працювать над нею було значно легше, просто нанизуй собі бісер та й усе. Але минуло трохи часу і я змінила думку. Повернулась до хрестиків і тепер нізащо їх не покину)))) Бісерна картина була як досвід і все. Пізніше я вишила ще одну картину у змішаній техніці, але все одно не те.... Хрестики я ніколи не покину))))
    І підтримую Вас повністю - це лиш дань моді. Бо "хом"ячки", які дійсно хворіють вишивкою, легких шляхів не шукають і не змінюють своїм ниточкам і хрестикам!)))

    Запрошую Вас до свого блогу, буду рада гостям!! http://talyashechka.blogspot.com/

    ReplyDelete
  12. ОО))) я думала- я одна так думаю))) а виявилось- зовсім ні.. Бісер признаю лише частково- в дизайнах Мірабіліа і Lavender and Lace... ненав"язливо.. поруч з ДМС.. красивий, японський Mill Hill.. вишивати по заготовках- на таке ні за які гроші. навіть під страхом сметрі

    ReplyDelete
  13. Дозволю собі не погодитись з більшістю коментарів, напевне тому, що професійно вишивкою не займаюсь.Тому вважаю, що вишивання на заготовках саме для таких як я. І через це ні краплі не соромлюсь. Бісерна вишивка - то дуже вишукано, святково і привабливо, і, як я вважаю не для носіння щоденно, а в особливі дні. А ле коштує готова вишиванка дорого, що не по кишені багатьом жінкам. Тому і мають вони таку популярність(чи мали). Тим більше, що розуміються на "правильній вишивці" далеко не всі, і не всі є професіоналами навіть в підборі кольорів....а ще в рахуванні клітинок, хрестиків, розкреслюванні канви...Як на мене то варто лише навчитися пришивати бісер правильно, не затягуючи, ну і ховати нитку, щоб виворіт був гарним...Особисто в мене перша вишивка бісером - сорочка моїй дитині - бісеру 200гр. А вигляд - суперовий! Але на колір і смак товариш не всяк!

    ReplyDelete
  14. Дозволю собі не погодитись з більшістю коментарів, напевне тому, що професійно вишивкою не займаюсь.Тому вважаю, що вишивання на заготовках саме для таких як я. І через це ні краплі не соромлюсь. Бісерна вишивка - то дуже вишукано, святково і привабливо, і, як я вважаю не для носіння щоденно, а в особливі дні. А ле коштує готова вишиванка дорого, що не по кишені багатьом жінкам. Тому і мають вони таку популярність(чи мали). Тим більше, що розуміються на "правильній вишивці" далеко не всі, і не всі є професіоналами навіть в підборі кольорів....а ще в рахуванні клітинок, хрестиків, розкреслюванні канви...Як на мене то варто лише навчитися пришивати бісер правильно, не затягуючи, ну і ховати нитку, щоб виворіт був гарним...Особисто в мене перша вишивка бісером - сорочка моїй дитині - бісеру 200гр. А вигляд - суперовий! Але на колір і смак товариш не всяк!

    ReplyDelete

Post a Comment

Цитата дня