Побачення з дивом

Як можна не любити театр! У ньому всі види мистецтва - музика, спів, поезія, живопис, танець, пантоміма, мистецтво актора та режисера - зливаються в одне ціле.

Приємне хвилювання, почуття святковості, охоплює коли лише підходиш до величної будівлі оперного театру. Я йду на побачення з дивом!..

Простора, сяюча позолотою глядацька зала яскраво освітлена. Музиканти в оркестровій ямі - в чорному ошатному вбранні - налаштовують інструменти. Люблю слухати цей невпорядкований шум оркестру. Ось тут увірвалася трель флейти, чути уривки мелодій ніжної скрипки, її раптово перебиває гул литавра, радісно видає звуки сурмач. Сцену закриває величава бордова завіса. Що приховує вона?

Нарешті світло тускніє. Глядацьку залу охоплює пітьма. Диригент робить рух чарівною паличкою й оркестр розпочинає увертюру. Звуки різноманітних інструментів зливаються в надзвичайної краси єдину музичну картину. Ще секунда і завіса підніметься. Незабутнє враження передчуття дива!

----------------------

Фото зі сторінки Львівської Національної Опери.

Фотограф Руслан Литвин.