02/09/2013

Вперед і з піснею

Учора відзеленькали перші дзвоники у школах. А сьогодні дітки вже почимчикували на уроки, хто з усмішкою на обличчі, хто без. Не знаю, чи хотіла б я знову повернутися за шкільну парту, а от знову піти у музичну школу я не проти. По класу фортепіано, наприклад. Останнім часом я маю слабкість до піаніно. Давно вже мрію придбати цей музичний інструмент. Та що там придбати! Хочу грати на ньому. Не знаю, як так вийшло але в дитинстві закінчила музичну школу по класу акордеон, а до фортепіано так руки і не дійшли. 

У центрі Львова  прямо посеред вулиці стояло піаніно (ну, у нас тут полюболяють усілякі такі дивацтва) й усі бажаючі могли пограти на ньому. Зараз подумалося мені: а може то були не просто бажаючі, бо аж надто гарно грали!?? Ну, не в тому справа, я як раз підійшла, коли грав хлопчик. Так легенько й швидко його пальчики бігали по клавіатурі, що і самій так захотілося. А поки мої вуха насолоджувалися прекрасною музикою, очі милувала вишивка.
Знаєте, учора майже всі діти були у вишиванках. Ну... це ж Львів... :)
Бажаю вашим діткам гарних оцінок у школі впродовж усього навчального року, а батькам терпіння. Особливо під час приготування домашнього завдання. :) 

Хоча я негативно ставлюся до сумісного виконання домашніх робіт. Та не буду зарікатися - мій син лише через рік піде до школи. От тоді і буду щось говорити.