Серед загалу завжди знаходяться особливо обдаровані умільці, котрі, як губка, вбираючи надбання поколінь, помножують їх своїм хистом, своєю творчістю. Вони живуть між нами і часто присвячують цьому мистецтву усе своє життя. Авксентій Яківчук. Був звичайний зимовий день 27 лютого 1901 року, коли в родині Олексія та Марії Гарасів, що жили у Вашківцях, народився первісток. Називали синочка Георгієм. Молода мати дивилася на свою дитину небесними очима і її серце наповнювалося невимовною радістю. Коли колисала немовля, ткала чи вишивала, співала найкращих пісень, щоб йому передалася любов до рідного краю, до славного українського роду, до світу добра і краси. Якось у церкві мати уздріла куму Одокію в новій сорочці, вишиту віночком попід шию. Дзьодзьо, як його усі називали, тоді вже до школи ходив. Показала на неї синочкові й спитала, чи не перемалював би. Аж зблід на лице, почувши мамину забаганку. За кілька днів він подав їй листочки з малюнками. З недовірою подивилася в...