Два тижні пролетіли так скоро, що не встигла я оговтатися від гучного початку спільного процесу , як треба вже звітувати. Як виявилося, не така то й проста справа - рушники вишивати. Працюючи раніше над картинами чи якимись іншими проектами , де виворітна сторона повністю ховалася, я ніколи не замислювалася над її акуратністю. Не скажу, що в'язала там гудзи, та отримати на звороті лише паралельні лінії стібків мені ніколи не вдавалося. Та, якщо чесно, я ніколи і не прагнула цього. Зашиється, сховається у рамку і по тому. З рушниками справа зовсім інша. Погодьтеся, якою б ідеальною не була вишивка на лицьовій стороні, ви все одно перевернете роботу на іншу сторону і подивитеся що ж там приховала від нас майстриня. А приховувати є що, особливо якщо досвіду у вишивці рушників небагато. Так і хочеться перетягнути ниточку, щоб не закінчувати і починати знову. Хочеться швидше побачити орнамент на полотні, ніж думати куди ж то вколоти, щоб на вивороті гарно получилося. Лінь, о